Психогенетика індивідуальних відмінностей
Психогенетика вивчає відносну роль факторів спадковості і середовища у формуванні індивідуально-психічних відмінностей людини, в тому числі і розумових здібностей. Генотип –– сума генів людини, які вона одержує від своїх батьків.
Проблема спадковості розумових здібностей по кількості досліджень займає центральне місце в психогенетиці. Об'єктом вивчення у більшості випадків служать показники інтелекту, які одержують за допомогою різних психометричних тестів. Психогенетика виходить з того, що рівень інтелекту, який відображається в тестових оцінках є функцією генотипу і середовища, що оточують людину з раннього дитинства. Існує багато досліджень спадковості показників інтелекту, і більшість з них дає результати, які співпадають, що свідчить про відносно великий вклад генотипу (генотипової дисперсії) у відмінності між людьми по показниках IQ.
Проблема спадкової обумовленості здібностей має в психогенетиці найдовшу історію. Перші подібні дослідження являють собою детальне вивчення родоводу людей з видатними здібностями в якій-небудь області (наука євгеніка). Ще в ХІХ ст англійський дослідник Френсіс Гальтон (двоюрідний брат Дарвіна) першим поставив питання про роль спадковості в обдарованості і почав різносторонньо вивчати цю проблему.
Генотипно-середовищний вплив проявляється в тому, що однакові умови середовища більш сприятливі для людей з одним генотипом і менш сприятливі для людей з іншим генотипом. Іншими словами, уявлення про генотипно-середовищний вплив дозволяє з'ясувати, в якій мірі результати середовищ них впливів залежать від генетичних відмінностей між людьми.
Память. Виды памяти. Связь памяти с другими психическими процессами
Память
– способность живой системы фиксировать факт взаимодействия со средой, сохранять результат этого взаимодействия в форме опыта и использовать его в поведении.
Виды памыти.
1. По признаку наличия целей выделяют произвольную
и непроизвольную память
.
2. Если при рассмотрении блоков запоминания и воспроизведения акцент ставится н ...
Развитие практической психологии и педологии в
20—30-е гг
Исследования детского развития продолжались и после 1917 г., так как, в отличие от философов, ведущие ученые, занимавшиеся этими проблемами, не эмигрировали и не были высланы из страны. Однако уже в первые годы советской власти появились новые имена и новые проблемы, главной из которых была задача построения современной, марксистской пе ...
Природа научного переворота
Гештальт-идеи находились в прямой оппозиции к традиционным взглядам немецкой психологии.
Подобно многим бунтарям, лидеры гештальт-движения требовали полной ревизии прежних научных взглядов, действуя почти как "интеллектуальные миссионеры, распространяющие новую веру" [8]. Сам Келер писал, что "мы были взволнованы не толь ...